Транслітерація японської українською
Ромаджі або кана — за системою Коваленка, як пишуть офіційні видавництва, українські команди та більшість сервісів.
Як ми читаємо
Система, ухвалена 2011 року на методичному семінарі викладачів-японістів Інституту філології Київського університету імені Шевченка (головував І. Бондаренко), з урахуванням пропозиції Івахненка–Шпігунова. Hikka дозволяє її нарівні з системою Коваленка, віддаючи перевагу останній.
Приймає
- Ромаджі (Гепберн)
- Gojou Satoru
- Хіраґана
- しんいち
- Катакана
- ロロノア・ゾロ
- 1Склади читаються так само, як у Коваленка: ші, чі, джі, цу, фу, дз, ґFuji → Фуджі, Suzuki → Судзукі
- 2Голосний на стику складів не йотується — це єдина відмінністьKeiichi → Кейічі (у Коваленка Кейїчі)
- 3е після і лишається еMie → Міе (у Коваленка Міє)
- 4ん перед голосним — н з апострофом, без йотаціїShinichi → Шін'ічі (у Коваленка Шін'їчі)
Як не треба
Сусі, ТібаСуші, Чіба
Після 2011 року Бондаренко переглянув передачу шиплячих, тож ця система, як і Коваленкова, пише ші й чі, а не поліванівські сі й ті.
Як писати імʼя
Порядок слів ми не міняємо — його визначає походження особи, а не мова напису. За правилами Hikka імена зі Східної Азії (включно з Японією), В'єтнаму, України та країн колишнього СРСР пишуть енциклопедичним (східним) порядком: Прізвище Ім'я. Тому вводьте вже в тому порядку, який хочете отримати.
- 1Східний порядок — Прізвище Ім'яSatoru Gojou → Ґоджьо Сатору, Momo Ayase → Аясе Момо
- 2Персонаж із західним іменем лишається в західному порядку, навіть у японському творіJonathan Joestar → Джонатан Джостар
- 3Прізвище з частин різних мов читають частинами, кожну за її мовою; поки одна з них японська, порядок лишається східнимAsuka Langley Souryuu → Сорю Асука Ленґлі
Джерело: Правила редагування: імена — Hikka
Межі
- Відмінність від системи Коваленка тут одна — йотація на стику складів. Усе інше в обох системах збігається, тож більшість імен виглядатиме однаково.
- Порівняльна таблиця у Вікіпедії подає для цієї системи ще й っち як «тті». Ми цього не відтворюємо: з її власного ち = чі таке читання не виводиться, воно лишилося від редакції Бондаренка 1997 року, де ち = ті.
- Довготу голосних першоджерело позначає двокрапкою (о:, у:) або подвоєнням. Ми не пишемо діакритики в іменах, тому довгі ou та uu передаємо однією літерою — так само, як у нашій реалізації системи Коваленка.